Повернення до навчання: заходи безпеки, вимоги до укриттів та думки батьків

Опубліковано 22 Липень 2022 о 10:00

Блог Діти в місті Харкiв >  Повернення до навчання: заходи безпеки, вимоги до укриттів та думки батьків

Photo: з вільних джерел

Попри повномасштабну війну в Україні в профільному відомстві сподіваються частково розпочати навчання в школах офлайн. В уряді наголошують, що навчання розпочнеться лише там, де дозволяє безпекова ситуація. Крім цього, заклади освіти, які будуть працювати офлайн, повинні мати укриття, облаштовані за усіма правилами.

«Діти в місті» дізнавалися останні новини, пов’язанні з новим навчальним роком, а також поцікавилися у батьків, що вони думають з цього приводу.

Відновлення навчального процесу

Згідно з планами Міносвіти, відновити повноцінне навчання в школі зможуть заклади освіти на безпечних територіях. Однією з головних умов є наявність укриття. Остаточне рішення щодо старту офлайн-навчання прийматимуть органи місцевої влади. Саме вони мають провести перевірки перед відкриттям шкіл та низку заходів безпеки, які включають в себе перевірку прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів, навчання з евакуації школярів, підготовку укриттів, створення запасів води та медикаментів тощо.

Вимоги до укриттів

Photo: з вільних джерел

Освітній обмудсмен Сергій Горбачов розповів, яким має бути укриття в школі, щоб вона могла приймати дітей на навчання.

Перший фактор – це спроможність укриття.

Школи мають підлаштовувати навчальний процес таким чином, щоб всі люди, які на момент повітряної тривоги є в школі, могли спуститися до бомбосховища. Для цього освітнім закладам рекомендують впроваджувати змішаний тип навчання та декілька змін.

Омбудсмен погоджується, що наразі більшість укриттів не готові або обмежено готові, адже за короткий період в умовах обмеженого бюджету дуже важко зробити те, що не робилося роками. Втім, багато освітніх установ продовжують підготовку до старту навчального процесу.

Другий фактор – загальні вимоги до захисних споруд.

Найпростіші укриття мають забезпечувати можливість безперервного перебування в них упродовж не менше 48 годин.

Вони мають бути облаштовані та забезпечені:

• місцями для сидіння/лежання,
• питною водою з розрахунку 2 л на добу на одну особу,
• контейнерами для зберігання продуктів харчування,
• контейнерами для нечистот та технічною водою,
• резервним штучним освітленням,
• засобами надання медичної допомоги,
• первинними засобами пожежогасіння,
• засобами зв’язку та оповіщення,
• інструментами (ломи, сокири, лопати).

Укриття повинні мати входи, які забезпечують вільний доступ усередину. Ці входи мають бути облаштовані для осіб з інвалідністю та маломобільних груп. Укриття повинно мати належний стан оголовків аварійних виходів і повітрозабірних каналів. У захисних спорудах має бути штучне освітлення та захисні пристрої для захисту від надмірного тиску повітряної ударної хвилі.

Варто зазначити, що згідно з правилами, температура повітря в укритті взимку не має бути нижче 10 градусів, а вологість має підтримуватися на рівні не вище 70%.

В умовах війни укриття повинні мати повітроводи, протипилові фільтри та фільтри-поглиначі, які захищають від отруйних бойових, хімічних, біологічних речовин, пилу.

Читайте також: Як пережити дистанційне навчання та зберегти гармонійні стосунки в сім’ї: поради психологів

Готовність укриттів

Наразі на місцях створені спеціальні комісії, які мають обстежувати бомбосховища та визначати, чи безпечні вони. Вже після цього буде відомо, які заклади освіти можуть розпочати навчання офлайн.

Згідно з законодавством, підвальні приміщення у школах можуть використовуватися в якості укриття, якщо відповідають мінімальним вимогам щодо забезпечення безпеки школярів. Саме комісії будуть визначати, наскільки безпечні підвальні приміщення в тій чи іншій школі. Втім, приміщення з одним евакуаційним виходом є неприйнятними для шкіл, де перебуває понад 50 осіб. Це робить непридатними для укриття значну частину укриттів в Україні.

Варто зазначити, що підготовка до навчання триває, тому місцева влада час від часу звітує щодо ситуації в своєму регіоні. Так, наприклад, готовність укриттів у закладах освіти на Хмельниччині становить лише 20%, а на Кіровоградщині – 25%. У більшості шкіл Львівської області укриття наразі не відповідають вимогам, а в Києві заявили про готовність 75% закладів освіти.

Думка батьків

Photo: Freepik

Більшість українських батьків мріють, щоб діти повернулися до школи, втім, наразі не всі підтримують старт очного навчання. Показово, що ставлення батьків до навчання в умовах повномасштабного вторгнення майже не залежить від регіону, в якому вони проживають.

Так, мати п’ятикласниці з Києва Ірина зазначає, що не бачить можливим навчальний процес офлайн.

«Про безпеку йтися не може, адже школа не має бомбосховища», - пояснює жінка.

Мати школярки з Жовтих Вод, Дніпропетровської області Світлана також проти очного навчання.

«Дуже хочеться, щоб діти нормально ходили в школу і спілкувалися з однолітками, але я не відчуваю, що це безпечно. Ворог бомбить все без розбору, а скупчення дітей в одному місці - це небезпечно», - вважає вона.

Ірина з Кривого Рогу, яка готує сина до першого класу, зазначає, що наразі незрозуміло, як краще.

«Чесно кажучи, я хочу, щоб малий ходив до школи, тому що онлайн-навчання це нісенітниця. І після садочка йому важко пояснити, що таке школа. Він може це зрозуміти тільки, якщо ходитиме до школи. Втім, питання безпеки турбує. У нашій школі є укриття, воно звичайно старе і там багато чого потрібно зробити», - зазначає Ірина.

Наталя, яка перебуває з сином в Мукачево, навпаки, радіє можливості навчатися онлайн. За її словами, з народженням дитини у неї була мрія про домашнє навчання.

«Єдине, що спиняло, я не хотіла дитину навчати сама. До початку шкільного віку я не була готова наймати для дистанційного навчання вчителів, тому дитина пішла в школу біля дому. На уроках він часто нічого не робив, особливо тих, які були йому не цікаві. Частково навіть спав на парті. Тому, коли почалась дистанційка з нашою вчителькою, я видихнула і поїхала в подорож, включаючи зум, коли було потрібно. Трохи вже після уроків ми проходили самі. Закінчили онлайн нормально, в мене не було цілі, щоб замучити знаннями дитину», - пояснює Наталя.

За її словами, вона виступає за онлайн-навчання з вересня, бо вважає, що цього достатньо.

Варто зазначити, що наразі достеменно невідомо, як саме навчатимуться українські діти з 1 вересня. Одне зрозуміло точно: як вчителям, так і батькам доведеться адаптуватися до нової реальності та шукати шляхи для того, щоб забезпечити дітям безперервний процес навчання.

Вам може бути цікавою наша стаття: Навчання у Німеччині: особистий досвід українських дітей